Словарь української мови (1924)/кепський

by Борис Грінченко

◀ кепство

Словарь української мови Борис Грінченко К кепський

кепсько ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ке́пський, а, е. 1) Глупый. Лучче з добрим загубити, як з кепським найти. Посл. 2) Плохой, дурной. Грицько забачив, що то кепська справа, мацнув ся ззаду, сукмана дірява. Гол. Кепські вісті засмутили і роздратували князя. Стор. МПр.