Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/керувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
керувати
Берлін: Українське слово, 1924

Керува́ти, ру́ю, єш, гл. Направлять, управлять. Чоловік мислить, а Бог керує. Ном. № 82. Попереду Гамалія байдаком керує. Шевч. 57. Коня керують уздом, а чоловіка словом. Посл.