Словарь української мови (1924)/кигикати

by Борис Грінченко

◀ кигикання

Словарь української мови Борис Грінченко К кигикати

кигитка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Киги́кати, ги́чу, чеш, одн. в. киги́кнути, кну, неш, гл. Кричать, крикнуть (о чайкѣ). Чайка кигиче — згинь ти куличе. Лукаш. 85. (Чайка) літала над його могилою і кигикала. Чуб. I. 62.