Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/кийочок

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
кийочок
Берлін: Українське слово, 1924

Кийо́чок, чка, м. 1) Ум. отъ I. Кий. 2) Небольшая палочка, обвязанная вишневыми ягодами сверху до низу, кромѣ кончика, за который держитъ рука. Богодух. у.