Словарь української мови (1924)/кикоть
Зовнішній вигляд
◀ кикнути | Словарь української мови К кикоть |
кила ▶ |
|
Ки́кіть, ки́коть, ктя, м. Остатокъ отрѣзаннаго пальца, руки, ноги, а также недоразвитая рука, нога. Желех. Ум. Ки́ктик.
◀ кикнути | Словарь української мови Борис Грінченко К кикоть |
кила ▶ |
|
Словарь української мови — К
кикоть
Борис Грінченко
1924
Ки́кіть, ки́коть, ктя, м. Остатокъ отрѣзаннаго пальца, руки, ноги, а также недоразвитая рука, нога. Желех. Ум. Ки́ктик.