Словарь української мови (1924)/кикіть
| ◀ кикати | Словарь української мови К кикіть |
кикнути ▶ |
|
Ки́кіть, ки́коть, ктя, м. Остатокъ отрѣзаннаго пальца, руки, ноги, а также недоразвитая рука, нога. Желех. Ум. Ки́ктик.
| ◀ кикати | Словарь української мови Борис Грінченко К кикіть |
кикнути ▶ |
|
Словарь української мови — К
кикіть
Борис Грінченко
1924
Ки́кіть, ки́коть, ктя, м. Остатокъ отрѣзаннаго пальца, руки, ноги, а также недоразвитая рука, нога. Желех. Ум. Ки́ктик.