Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/кипа

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
кипа
Берлін: Українське слово, 1924

Ки́па, пи, об. Неповоротливый человѣкъ, толстая женщина. Оце ще кипа сидить. Чуб. VII. 575.