Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/кирдик

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
кирдик
Берлін: Українське слово, 1924

Ки́рдик, ка, м. Ум. отъ Ки́рд. 1) Небольшая часть овечьяго стада. Мнж. 184. 2) Стадо котныхъ овецъ. Мнж. 184.