Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/киринити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
киринити
Берлін: Українське слово, 1924

Кири́нити, ню, ниш, гл. 1) Вскапывать, взрывать. Желех. 2) Приводить въ безпорядокъ. 3) Пачкать, марать. Желех.