Словарь української мови (1924)/киса

by Борис Грінченко

◀ кис

Словарь української мови Борис Грінченко К киса

киселик ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Киса́, си́, ж. 1) Мѣшокъ, кошелекъ, мошна. В кого віл та коса, в того й грошей киса. Ном. № 10207. За кису світ увесь не мирить. Г. Барв. 448. 2) Веревочный мѣшокъ. Чуб. VI. 403.