Словарь української мови (1924)/киселиця
Зовнішній вигляд
◀ киселик | Словарь української мови К киселиця |
киселичник ▶ |
|
Кисели́ця, ці, ж. Родъ киселя, варимаго изъ сливъ и кукурузныхъ крупъ (Шух. I. 143) или изъ муки кукурузной, гречневой или ржаной. (Kolb. I. 54), ячменной или овсяной. Желех.