Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/кисіль

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
кисіль
Берлін: Українське слово, 1924

Кисі́ль, лю́, м. Кисель. Добрі зуби, що й кисіль їдять. Ном. № 2048. Правда Сидорова! киселем млинці помазані, на паркані сушаться. Ном. № 6883.