Словарь української мови (1924)/китити
| ◀ китель | Словарь української мови К китити |
китиця ▶ |
|
Кити́ти, кичу́, ти́ш, гл. Дѣлать кисти. Та шила хусточки з китаєчки, китила китиці з заполочі. Мил. 88.
| ◀ китель | Словарь української мови Борис Грінченко К китити |
китиця ▶ |
|
Словарь української мови — К
китити
Борис Грінченко
1924
Кити́ти, кичу́, ти́ш, гл. Дѣлать кисти. Та шила хусточки з китаєчки, китила китиці з заполочі. Мил. 88.