Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/кицка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
кицка
Берлін: Українське слово, 1924

Ки́цка, ки, ж. Кусокъ дерна; комъ земли, глыба, вывороченная плугомъ. Вх. Зн. 25. Шух. I. 165.