Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/клапач

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
клапач
Берлін: Українське слово, 1924

Клапа́ч, ча́, м. 1) Прозвище собаки (съ большими ушами?). Вх. Зн. 25. 2) Болтунъ. Желех. 3) Родъ кривого ножа. Вх. Уг. 244. Ум. Клапа́чик.