Словарь української мови (1924)/клапач
Зовнішній вигляд
◀ клапатий | Словарь української мови К клапач |
клапачка ▶ |
|
Клапа́ч, ча́, м. 1) Прозвище собаки (съ большими ушами?). Вх. Зн. 25. 2) Болтунъ. Желех. 3) Родъ кривого ножа. Вх. Уг. 244. Ум. Клапа́чик.