Словарь української мови (1924)/клацати
Зовнішній вигляд
◀ клацання | Словарь української мови К клацати |
кле ▶ |
|
Кла́цати, цаю, єш, гл. Щелкать зубами. Зубами клацав мов би пес. Котл. Ен. VI. 59. Так те дерево й оступили, так зубами й клацають. Рудч. Ск.