Словарь української мови (1924)/клезнути

by Борис Грінченко

◀ клевчиха

Словарь української мови Борис Грінченко К клезнути

клеїти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Клезну́ти, ну́, не́ш, гл. Ударить по лицу. Инший паном уродивсь, паном охрестивсь, паном і зріс, а далебі і мужика клезнуть не вміє. О. 1861. III. Гул.-Арт. 99.