Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/клонитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
клонитися
Берлін: Українське слово, 1924

Клони́тися, ню́ся, нишся, гл. Кланяться. На сіделечку козаченько низенько клониться. Нп. Богу ся молим, а всім ся клоним. Гол. Чи кому клониться, чи кого прохать? Полт. г.