Словарь української мови (1924)/клоччя

by Борис Грінченко

◀ клочкуватий

Словарь української мови Борис Грінченко К клоччя

клоччяний ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Кло́ччя, чя, с. Пакля, охлопки. Чоловік мій вдався вже геть то гнучкий, як батіг з клоччя. Левиц. Пов. 336. У йо́го в голові́ кло́ччя. Онъ глупъ. Мені памороки забито киями, а в вас мабудь ізроду в голові клоччя. К. ЧР. 283. Ум. Кло́ччячко. У неї очіпок штопненький, тілько вже постарів, клоччячко видно. Ном. № 8454. Я думала, що нагаєчка з клоччячка, а вона, проклята, з протичка. Чуб. V. 596.