Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/клуботатися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
клуботатися
Берлін: Українське слово, 1924

Клубота́тися, чу́ся, чешся, гл. Клубиться. Дим почав клуботатися. Мир. Пов. I. 114. Вже нема, далеко, тілько пил слідом клубочеться. МВ. I. 47.