Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/кльочити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
кльочити
Берлін: Українське слово, 1924

Кльо́чити, чу, чиш, гл. О тетеревѣ: токовать. Ґотур на весну кльочит. Вх. Зн. 25.