Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/ключівник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
ключівник
Берлін: Українське слово, 1924

Ключівни́к, ка́, м. У кожевниковъ: веревка на крюкѣ, вбитомъ въ потолокъ, служащая для подвѣшиванія кожи. Шух. I. 253.