Словарь української мови (1924)/клятий
Зовнішній вигляд
◀ клясти | Словарь української мови К клятий |
кляття ▶ |
|
Кля́тий, а, е. 1) Проклятый. Нехай кляті бенкетують. Шевч. 53. Жидюга… лічить гроші коло ліжка, клятий. Шевч. 135. 2) Переносно: упорный, упрямый.