Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/кліть

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
кліть
Берлін: Українське слово, 1924

Кліть, ті, ж. 1) Клѣтка. Та неволять нас у клітях, як тих бідних птахів. Нп. 2) = Комора. Шух. I. 105. Узяла сестру попід силу та веде в кліть. Федьк.