Словарь української мови (1924)/книжницький
Зовнішній вигляд
◀ книжник | Словарь української мови К книжницький |
книжній ▶ |
|
Кни́жницький, а, е. Книжничій. Тепер займаймо книжницьку голоту (бурсаків), що висипала з Брацтва в личаках. К. ПС. 69.