Словарь української мови (1924)/княжити

by Борис Грінченко

◀ княжий

Словарь української мови Борис Грінченко К княжити

княжна ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Княжи́ти, жу́, жи́ш, гл. 1) Княжить. 2) Быть женихомъ или невѣстою. Буду ж бо я в суботу княжити, будуть мені бояри служити. Рк. Макс. Устань, Марусенько, не княжи, відсунь кватирочку, погляди, чи всі бояри на дворі. Рк. Макс.