Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/князький

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
князький
Берлін: Українське слово, 1924

Князьки́й, а́, е́. 1) = Княжецький 1. Обернемо в хліви князькі чертоги. К. ЦН. 241. 2) = Княжецький 2. Підхо́дити під князьки́й віне́ць. Вѣнчаться. Щоб ти під князьки́й віне́ць не підійшла́! Желаю тебѣ остаться въ дѣвкахъ! К. ЦН. 201.