Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/князювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
князювати
Берлін: Українське слово, 1924

Князюва́ти, зю́ю, єш, гл. 1) Княжить, быть княземъ. Але то ще за Батия, як князювали колись князі. Васильк. у. Не перестане, мабуть, князь… князювати. К. Бай. 39.