Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/кобилина

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
кобилина
Берлін: Українське слово, 1924

Коби́лина, ни, ж. Конина, кобылье мясо. Ікавко-ікавко, де була? — У Київі. — Що їла? — Кобилину. — Де діла? — Покинула. Ном. № 13390.