Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/кобилячий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
кобилячий
Берлін: Українське слово, 1924

Коби́лячий, а, е. Кобылій. Вештаюсь, як кобиляча голова. Кобиляча голова дурніша за курячу. Ном. № 10234.