Словарь української мови (1924)/коваленко
| ◀ ковалдо | Словарь української мови К коваленко |
коваленька ▶ |
|
Ковале́нко, ка, м. Сынъ кузнеца. Ой ніхто ж так не заграє, як той коваленко. Чуб. Иногда — просто кузнецъ. Ой де ж тії коваленки живуть, що хороші черевички кують? Чуб.