Словарь української мови (1924)/ковбатка
| ◀ ковбасянка | Словарь української мови К ковбатка |
ковбах ▶ |
|
Ковба́тка, ки, ж. Кусокъ. Дали ковбатку свинини, що була в борщі. Алв. 50. Чоловік кабана смалив, циган і нарипився: дай та й дай йому м'яса. Той дав йому ковбатку. Ном. № 938.