Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/ковмір

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
ковмір
Берлін: Українське слово, 1924

Ко́вмір, ра, м. Воротникъ. У його на сертуці був червоний ковмір. Ком. II.