Словарь української мови (1924)/ковток

by Борис Грінченко

◀ ковтнути

Словарь української мови Борис Грінченко К ковток

ковтонути ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ковто́к, тка́, м. Глотокъ. Кричить: Енея ледащицю злигаю я в один ковток. Котл. Ен. VI. 27. От він ізійшов на низ, щоб ковткув ізо три води ковтнути. Рудч. Ск. II. 171.