Словарь української мови (1924)/кодаш
Зовнішній вигляд
◀ когутячий | Словарь української мови К кодаш |
кодій ▶ |
|
Кода́ш, ша, м. Исполняющій обязанность возницы на свадьбѣ (въ Буковинѣ). Скиньтеся по грошеві, купіть коня кодашеві. ЗЮЗО. II. 486.