Словарь української мови (1924)/кодло

by Борис Грінченко

◀ кодкодати

Словарь української мови Борис Грінченко К кодло

кодловатий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ко́дло, ла, с. 1) Родъ, племя. Іродове кодло. Ном. А тих може перевелось і кодло, що сими гербами величались К. ЧР. 54. Кодло твоє пропаде і сам изведешся. Щоб твоє́ ко́дло звело́сь! Щоб тебе́ з ко́дла звело́! (брань). Пусть твой родъ погибнетъ. Ном. № 10202. 2) Порожденіе, выводокъ. Рече до людей: кодло гадюче! Єв. Л. III. 7.