Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/кожух

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
кожух
Берлін: Українське слово, 1924

Кожу́х, ха, м. Тулупъ, шуба. Казав пан — кожух дам, та й слово його тепле. Ном. № 4517. Трудно літом без корови, а зімою без кожуха. Ном. № 560. Ум. Кожу́шок. Ув. Кожуши́ще. Тілько зосталось стареє волище, дране кожушище. Рк. Макс.