Словарь української мови (1924)/козацтво

by Борис Грінченко

◀ козарька

Словарь української мови Борис Грінченко К козацтво

козацький ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Коза́цтво, ва, с. 1) Казаки. З Смілянщини, з Чигирина, просте козацтво, старшина на певне діло налетіли. Шевч. 151. 2) Званіе казака. Ти свою сиву голову пошануй, коли не шануєш козацтва. МВ. 3) Молодые люди. Нашому козацтву хотілося побачити того дива.