Словарь української мови (1924)/козинець
Зовнішній вигляд
◀ козеня | Словарь української мови К козинець |
козиний ▶ |
|
Кози́нець, нця, ж. Болѣзнь колѣнъ переднихъ ногъ лошади, отъ чего эти ноги въ колѣняхъ всегда согнуты. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.