Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/козлуватий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
козлуватий
Берлін: Українське слово, 1924

Козлува́тий, а, е. Съ короткимъ хвостомъ. Той віл був козлуватий: хвіст одкручено йому колись. Екатер. у.