Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/кокус

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
кокус
Берлін: Українське слово, 1924

Ко́кус, су, м. 1) Коксъ. Славяносерб. у. 2) Раст. Potentilla verna. L. ЗЮЗО. I. 132.