Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/колачини

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
колачини
Берлін: Українське слово, 1924

Кола́чини, чин, ж. мн. Четвертый день свадьбы (въ Галиціи), когда новобрачные получаютъ подарки. Kolb. I. 311.