Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/колдра

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
колдра
Берлін: Українське слово, 1924

Ко́лдра, ри, ж. = Ковдра. Тещенька зятя жегнала, колдрами двір застилала. Гол. IV. 290.