Словарь української мови (1924)/колесо
| ◀ колесня | Словарь української мови К колесо |
колесувати ▶ |
|
Ко́лесо, са, с. 1) Кругъ. Колесом сонечко вгору йде. Грин. III. 533. 2) Колесо въ экипажѣ, машинѣ, мебели. А вони окаянні коней зупиняють, у колесах спиці рубають. К. ЧР. Дивися, які баюри колісьми повироблювано. Харьк. Скрині такі на колесах, що було перехилишся та й дна рукою не достанеш. МВ. Ко́лесо млино́ве, ко́лесо мли́нське (Галиц.). Мик. 480. Колесо водяной мельницы. К. водяне́. Наружное колесо водяной мельницы. Мик. 480. То-же значитъ и надві́рне ко́лесо. Черниг. у. К. пале́чне (пале́шне). Внутреннее колесо водяной мельницы, приводящее въ движеніе шестерню. Мик. 480. Черниг. у. К. замахове́. Часть ткацкаго станка. МУЕ. III. 24. 3) Люди, ставшіе въ кружокъ (на сходкѣ, въ собраніи казацкой ра́ди и пр.). Увесь поїзд із музиками іде за молодим і стає коло діжи кругом — колесом. МУЕ. 113. Посеред колеса, — а колесо одзначили таке, що з одного краю до другого ледві можно було що почути… — стояв стіл під турецьким килимом. На столі лежала булава Брюховецького з бунчуком і корогвою. К. ЧР. 334. Віщо́ве ко́лесо, су́дне ко́лесо. Собраніе запорожскихъ казаковъ для суда надъ товарищами. Курінне отамання і всяка старшина кінчали первий о́бід віщового колеса. К. ЧР. 270. Посеред суднього колеса стояв Кирило Тур. К. ЧР. 269. Ра́днє ко́лесо. То-же собраніе для рѣшенія дѣлъ. Кругом раднього колеса крик і гомін. К. ЧР. 335. 4) Рядъ вѣтвей, идущихъ вокругъ ствола дерева приблизительно на одинаковой высотѣ. Шух. I. 224. 5) Игра. Также: ко́лесо дурне́. Игра состоитъ въ томъ, что взявшіяся за руки дѣти составляютъ вращающійся кругъ, постоянно выворачивающійся то внутрь, то наружу. Ив. 48. Маркев. 73. Ум. Коле́сонько, колісце́, колісча́, колісча́тко. А з мене, березоньки, колесонька будуть. Чуб. 5. 111.