Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/колись

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
колись
Берлін: Українське слово, 1924

Коли́сь, нар. 1) Когда-то, нѣкогда, прежде. Була колись шляхетчина. Шевч. Колись і ти був в такій неволі, як ми тепера. Макс. Щоб народ дививсь та не забував, як колись за батьків та за дідів діялось. К. ЧР. 2) Когда-нибудь. Нароблять вони колись нам до сто чортів лиха. Стор. 3) Какъ-то разъ. Колись прихожу, а він такий гнівний.