Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/коловоріт

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
коловоріт
Берлін: Українське слово, 1924

Ко́ловоріт и ко́ловорот, роту, м. = 1) = Коворот 2. 2) Верхняя подвижная (вращающаяся) подушка на передней оси телѣги. Kolb. I. 67. 3) Бревно, которымъ поворачивается вѣтряная мельница. Залюбовск.