Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/колопенник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
колопенник
Берлін: Українське слово, 1924

Колопе́нник, ка, м. = Конопельник. Вх. Зн. 27.