Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/колосіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
колосіти
Берлін: Українське слово, 1924

Колосі́ти, сі́ю, єш, гл. Колоситься; виднѣться своими колосьями. Там дивлюсь — жита колосіють, волошки блакитніють. Г. Барв. 352.