Словарь української мови (1924)/колудрабок
Зовнішній вигляд
◀ колувати | Словарь української мови К колудрабок |
колупати ▶ |
|
Колу́драбок, бка, ж. Часть сновальницы: каждая изъ двухъ поперечныхъ пластинъ, въ которыхъ укрѣплены колышки. Шух. I. 150, 151. См. Оснівниця.