Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/колудрабок

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
колудрабок
Берлін: Українське слово, 1924

Колу́драбок, бка, ж. Часть сновальницы: каждая изъ двухъ поперечныхъ пластинъ, въ которыхъ укрѣплены колышки. Шух. I. 150, 151. См. Оснівниця.