Словарь української мови (1924)/кольокатор
Зовнішній вигляд
◀ кольо | Словарь української мови К кольокатор |
кольфарба ▶ |
|
Кольока́тор, ра, ? м. Після смерти кольокатора зосталось шість хлопців і одна дочка, обійстя і трохи землі і одним оден підданий. Ном. № 1174.