Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/кольокатор

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
кольокатор
Берлін: Українське слово, 1924

Кольока́тор, ра, ? м. Після смерти кольокатора зосталось шість хлопців і одна дочка, обійстя і трохи землі і одним оден підданий. Ном. № 1174.